Бронювання
  • Каретні прогулянки

     
    Де тіні забутих предків…
    Кришталеве підземілля
    Чудодійні джерела
    Український афон

    Чернівці-Снятин-Криворівня

    Музей Володимира Івасюка в м. Чернівці, автора пісні «Червона рута». Музей відомого українського письменника В.Стефаника в м. Снятин Івано-Франківської області.

    Одне з найстаріших та мальовничих сіл на Гуцульщині - село Криворівня, яке може претендувати на статус села-етномузея, оскільки на його території знаходяться 14 історичних пам’яток. Село відоме в Україні завдяки письменнику Іванові Франку, який вперше приїхав у Криворівню в кінці позаминулого століття і обрав це місце для свого постійного літнього відпочинку (приїжджав майже щоліта з 1900 по 1914 рр). На початку ХХ ст. на кілька літніх місяців село ставало осередком української культури і літератури що «розложилося в долині Черемошу, оточене верхами гір, немов вінком». Тут побували Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Марко Черемшина, Гнат Хоткевич, Костянтин Станіславський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник та інші. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою геніальну повість „Тіні Забутих предків”. А через півстоліття Сергій Параджанов зняв однойменний фільм, який отримав більше двадцяти нагород на всесвітніх кінофестивалях і був визнаний шедевром світового кінематографу та одним з кращих художніх фільмів ХХ століття. Головну роль у фільмі «Тіні забутих предків» зіграв відомий український актор і режисер, уродженець Буковини Іван Миколайчук. В селі Криворівня місцеві майстри виготовляють знамениті сувеніри: ліжники, різьблені та інкрустовані шкатулки, вишиванки, рушники, фігурки з сиру, прикраси з металу, вироби зі шкіри та кераміки.

    Прогулянка по підвісному мосту через бурхливий Чорний Черемош. Відвідання музеїв Івана Франка та Михайла Грушевського, які на початку 19 ст. жили в цьому селі. У музеях зберігаються оригінальні речі і меблі, якими користувалися відомі українці століття тому.

    Як і Іван Франко, ви можете залишитись на відпочинок в селі Криворівня. Серед чудових карпатських краєвидів Ви харчуватиметесь на свіжому повітрі, пригощаючись гуцульським хлібом, випеченим на дровах та оригінальними смачними місцевими стравами: банушем, бринзою, бужениною, книшами, а також духмяним чаєм з лікарських трав, настоянкою із "золотого кореня". Вранці у Вас буде можливість сходити до Черемошу чи потоку Суха і половити пстругів, тобто форель, власноруч назбирати грибів чи ягід; піднятись на гори Ігрець, Кам’янець чи Білу Кобилу. А ввечері полинути в містичну атмосферу гір, послухавши виступ гуцульського колективу; дізнатись секрети лікування цілющими травами; послухати безліч легенд; побувати в майстернях народних умільців.

    В одній такій хаті, де господар уславився на всю Австро–Угорську імперію витонченою різьбою по дереву, і за що удостоївся від цісаря Франца–Йосифа чотирьох медалей на віденських виставках і розміщується нині музей Івана Франка.

    Кімната - музей Параски Плитки–Горицвіт. В дитячому віці дівчинка створила на старенькій друкарській машинці і звичайним кольоровим олівцем цикл малюнків «Доля гуцулки»(105 сюжетів до творів Івана Франка та Лесі Українки), залишивши унікальну спадщину — несподіваний синтез дитячої наївності та філософської глибини...

     

    Трансфер по стародавньому Київському торговому шляху.  

    Місто Хотин. Вулички жидівського «кагалу», кацапської «магали», польської «румли» та площа «Форум”. 

    Будинок старої хотинської митниці («каланча») 17-18ст. 

    Свято-Покровська церква (1867-1868 рр.) з настінними розписами відомого російського художника Нестерова. 

    Миколаївська церква 10-11 ст. - пам’ятка, яка належить до рідкісної в українській спадщині групи храмів, що сягає у традицію Афонського центру християнських монастирів.

    Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» 10-11ст., яка бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка, російської армії під проводом Бурхарда Мініха і князя Потьомкіна. 

    Монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного. Відбиток «руки» часу на стіні фортеці. Церква св. Олександра Невського. Місце Хотинської битви 1621 року. Панорама Дністрівських берегів. «Траянин» вал 2-1ст. до н.е.

    Поділля. Місто Жванець, на шляхах якого проїжджали польські королі, австрійські цесарі, російські царі та  турецькі султани. Костел 17ст.

    Містечко Мельниця –Подільська. Знаменитий Гермаківський дендропарк.

    Рештки замку 17ст. в селі Окопи біля річки Циганка.

    Зоопарк (буйвіл, змія) під землею на кілька кілометровій печерній галереї Кришталевої печери. Печерний барабан. Камінь щастя. Кам’яна рука. Ліжко печерної людини. 

    Ковток здоров’я з мінерального джерела. Подих історії на місці давнього городища.

     

    Легенди Хрещатицького монастиря 17ст. Чудодійна джерельна вода з-під скель монастиря. Монастирська церква, де зберігається металева таблиця про відвідини імператора Австрії Франца І 4 серпня 1817 року. Водопровід австрійської доби. Монастирський цвинтар.

    Королівське місто Заліщики (1578р) розташоване у глибокому мальовничому яру Дністра. 

    Коcтел cв. Cтаніcлава 1750р., синагога 1896 р., пам'ятник письменнику Осипу Маковею (у Заліщиках проживав в 1867 - 1925 рр.) у сквері на центральній вулиці. 

    Колишній кордон з Румунією. 

    Червоногород (Борщівський район Тернопільської області поблизу села Нирків) – місто-держава. Давня столиця князівства знаходилася на дні величезного амфітеатру, оточеного скелями з усіх боків. 

    Найвищий в Україні рівнинний 16-метровий водоспад на річці Джурин. 

    Руїни монастиря сестер милосердя, костел Вознесіння Діви в урочищі Червоному.

     

    (с.Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська обл.)

    Манявський водоспад. Дивовижний витвір природи - Блаженний камінь. Хресто-Воздвиженський монастир.

    Виїзд через Коломию, Надвірну у с. Манява. Екскурсія у Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир ХVII ст. Прогулянка в гори до Блаженного каменю. Набирання джерельної води. Перекус на свіжому повітрі. Переїзд до Манявського водоспаду. Фотографування біля одного з найвищих водоспадів Українських Карпат (до 20 м).